Історія кафедри

Історична довідка по кафедрі Електромеханічне обладнання енергоємних виробництв

Фактичне становлення кафедри електромеханічного обладнання енергоємних виробництв відбулося протягом 1949-1950 років під назвою гірничої електромеханіки, при цьому велику організаційну роботу провів д.т.н., професор В.В. Царицин. Завідувачем кафедри призначено д.т.н., професора Є.Я. Іванченка, генерального директора третього рангу, провідного фахівця в галузі гірничої механіки. У цей час на кафедрі працювали доцент Г.К. Розкошний, к.т.н., доцент І.П. Філь, а після закінчення аспірантури для роботи на кафедру направлено П.Ф. Рибчинка, В.М. Винославського, до навчального процесу залучаються також провідні фахівці інституту УкрНДІПроект В.І. Байда, П.В. Зурабов, М.П. Ковальчук та ін. Перші наукові зусилля кафедри були спрямовані на створення нових гірничих машин, теорії руйнування гірських порід, вдосконалення електричних мереж гірничих підприємств, створювалася навчально-лабораторна база спеціальності.

Перший випуск гірничих інженерів-електромеханіків відбувся в січні 1951 року в складі групи ЕМГ-0, яка була сформована на четвертому курсі зі студентів електротехнічного факультету. Це В.Андріяшев, Е.Баратов, Г.Волков, М.Даєн, Б.Єфремов, В.Закревський, П.Кошеленко, А.Курченко, Я.Май, О.Осталовська, О.Покашевський, Ю.Попов, М.Попович, М.Секирина, А.Смертенко, В.Стрижевський, Л.Цинкер. Того ж 1951 року відбувся випуск гірничих електромеханіків першого прийому студентів 1946 року в складі групи ЕМГ-1.

З перших випускників електромеханіків відомими вченими та провідними спеціалістами, які працювали на освітянській ниві НТУУ “КПІ” стали д.т.н., професор М.Г. Попович – завідувач кафедри електроприводу та автоматизації промислових установок факультету електроенерготехніки та автоматики КПІ, заслужений працівник вищої школи, лауреат Державної премії УРСР; к.т.н., доцент М.О. Полянський  – провідний лектор, учений. Успішно захистили дисертації та отримали звання професора: В.В. Бирка, О.О. Волков, Ю.О. Кочкарьов, В.Д. Носенко, І.Ф. Огороднійчук, Г.І. Данильчук.

Наприкінці 1953 року, у зв’язку з переходом професора Є.Я.Іванченка до Харьківського гірничого інституту, кафедру гірничої електромеханіки очолив к.т.н., доцент В.М. Винославський, професор з 1972 року, заслужений працівник вищої школи УРСР, учасник Великої Вітчизняної війни. Викладацький склад кафедри постійно і традиційно поповнюється за рахунок своїх випускників: Г.І.Данильчук (1955), М.Г.Попович (1956), В.Л.Язєв (1957), І.С. Рябенко (1959), О.І.Соловей (1959), М.Г.Борисюк (1960), В.Д.Лепорський , В.Ф.Скриль, Л.І.Чорноплечий, О.К.Яланський (1961), А.В. Праховник, В.Я.Пащук (1966), В.М.Кононцов (1967).

1960 року доцент кафедри Філь І.П. видав перший навчальний посібник з грифом Міністерства освіти УРСР – “Шахтні вентиляторні та водовідливні установки”.

1959 року з числа студентів груп гірничих електромеханіків почалася підготовка фахівців зі спеціальності “Автоматизація і комплексна механізація гірничої промисловості”, яку згодом, в 1964 році, наказом МВСОО СРСР було перейменовано на “Електрифікація і автоматизація гірничих робіт”. Випуск 29 гірничих інженерів-електриків за цією спеціальністю (група АГ-1) вперше в країні відбувся в червні 1961 року.

З 1989 року відбулася реорганізація факультету гірничої електромеханіки і автоматики з перейменуванням на гірничотехнічний факультет та з поновленням кафедри гірничої електромеханіки із складу викладачів кафедри електропостачання та технології і механізації гірничих робіт: д.т.н., професора Кічигіна А.П, к.т.н., доцентів І.С. Рябенка, В.М. Кононцова, Ю.О.Бурмістрова, С.П. Шевчука, О.М. Терентьєва, А.В.Русаловського, А.М.Башлака та асистента О.І.Луца. Завідувачем кафедри призначено к.т.н., доцента С.П. Шевчука, який в 1997 року захистив докторську ди­сертацію.

Кафедра створена як випускова і вела підготовку студентів із спеціальності “Гірнича електромеханіка” у кількості 50 чоловік. Спеціалізації: “Електромеханічне обладнання для будівництва міських підземних споруд” та “Електромеханічне обладнання гірничого виробництва”. Контингент студентів у складі двох академічних груп було передано з кафедри автоматизації гірничої промисловості (групи АГ).

Випуск гірничих інженерів-електромеханіків (група ГМ-01) відбувся у лютому 1996 року (прийом на перший курс здійснено 1990 року).

В 1995 році у зв’язку з інтеграцією спеціальностей згідно з новим переліком спеціальностей Мінвузу України кафедра продовжує підготовку своїх фахівців за спеціальністю під назвою 7.092204 «Електромеханічне обладнання енергоємних виробництв» (спеціалі­зації «Електромеханічне обладнання для будівництва міських під­земних споруд» та «Машини і електрообладнання гірничих та нафто­газових виробництв»). Кафедру перейменовано в електромеханічного обладнання енергоємних виробництв. При цьому одним з нових напрямів діяльності кафедри є підготовка спеціалістів з експлуатації електромеханічно­го обладнання нафтогазового комплексу для НГВУ «Охтирканафтогаз», «Чернігівнафтогаз», «Полтаванафтогаз», а також  для проектних інститутів Українського нафтогазового інституту Міністерства палива та енергетики України, Інститутів надтвердих матеріалів та електро­динаміки HAH України, ВАТ «Укргазпроект», «ВНІПІтрансгаз», HAK «Нафтогаз України» та ін.

Кафедра підтримує постійні зв’язки з шахтами та кар’єрами по ви­добутку будівельних матеріалів, з підприємствами по будівництву міських підземних споруд, із проектними та науково-дослідними ус­тановами. Зокрема з ВО «Олександріявугілля», «Укрзахідвугілля», «Павлоградвугілля», Конотопським заводом «Червоний металіст», інститутом Автоматвуглерудпром, УкрНДІПроект, Інститутом авто­матики, Інститутом електродинаміки HAH України, Інститутом надтвердих матеріалів HAH України, заводом «Більшовик», ПО ім. С.П. Корольова, Ірпіньським заводом «Прогрес», Корчуватським комбінатом стінних матеріалів, з Управлінням будівництва «Київметробуд», інститутом «Київметропроект» та ін.

Згодом кафедра відкриває два філіали: в Інституті надтвердих ма­теріалів НАН України (завідувач д. т. н., професор I.A. Свєшников) та в Інституті електродинаміки HAH України (завідувач к. т. н, доцент О.М. Попович). При цьому для кафедри та студентів відкриваються нові можливості навчальних баз, виконання спільних науково-дослідних робіт і впровадження їх у промисловість та для на­вчальних потреб. Це перш за все розробки прокладання газопроводів на місцевості з міцними ґрунтами та гірськими породами (Одеса-Броди), теорії руйнування гірських порід, діагностування електромеханічного обладнання, обробки виробів із каміння, створення швидкісних газо­компресорних агрегатів та ін.

Завдяки ґрунтовній підготовці спеціалістів широкого профілю, а також можливості використання випускників кафедри практично в усіх сферах діяльності людини, існує сталий попит на спеціалістів з електромеханічних систем геотехнічного виробництва. Цей факт підтверджується  100% працевлаштуванням випускників.

За останні роки (2008–2015 рр.) у викладацькому складі кафедри відбулися суттєві зміни. Докторську дисертацію захистив Терентьєв О.М., Зайченко С.В.  Звання доцента кафедри отримали к.ф.-м.н. Городецький В.Г. (2011р.), к.т.н. Зайченко С.В. (2012р.). Захищено кандидатські дисертації: Мейта О.В. (2010 р.), Лістовщик Л.К. (2012р.), Можаровська О.А. (2012 р.), Ворфаламеєв А.В. (2013р.). Передбачаються захистити докторських дисертацій доцентами Сліденком В.М. та Поповичем О.М., а також випускниками аспірантури кафедри – кандидатських дисертацій – Стрельцовою І.М., Гонтар П.А., Осадчуком М.П.

За період з 1989 – 2015 роки було підготовлено: 646 спеціалістів, 93 магістри, 18 кандидатів наук, 3 доктори наук.

Кадровий склад кафедри на 2015р. складає 14 осіб із них 11 штатних одиниць (докторів наук – 4 особи, кандидатів наук – 8 осіб).

Базова освіта викладачів, наукове спрямування їх роботи в повній мірі відповідають необхідній базовій освіті дисциплін, які вони викладають.

Середній вік викладачів кафедри –  52,5 років.

Співробітники кафедри успішно ведуть наукові дослідження в га­лузі

руйнування гірських порід і відновлення продуктивності нафтових свердловин, удосконалення режимів роботи систем електропостачання енергоємних підприємств, розробки методів і засобів діагностування енергоємного обладнання,  очищення рідин молекулярно-хви­льовим методом та магнітними полями, створення адаптивного маніпулятора будівниц­тва станцій метрополітену, гідравлічного відбійного молотка та ін. Наукові розробки впроваджуються у виробництво та захищені ав­торськими свідоцтвами на винаходи.

Отримано більше 400 авторських свідоцтв та інших охоронних документів. Опублікувано більше 800 нау­кових праць. Опубліковано монографій, підручників, навчальних посібників за останні п’ять років – 8. Монографії та навчальні посібники із гри­фом МОН України:

– Шевчук С.П.,  Попович О.М., Світлицький В.М. Насосні, вентиляторні та пневматичні установки;

– Сліденко В.М., Шевчук С.П. Стабілізація функціонування гірничої машини з імпульсним виконавчим органом;

– Мазуренко Л. И. Асинхронные генераторы с вентильным и вентильно-емкостным возбуждением для автономных енергоустановок;

– Рябенко І.С., Шевчук С.П. Безпечне використання електроенергії в геотехнічних виробництвах;

– Городецький В.Г., Зайченко С.В. Надійність електромеханічного обладнання;

– Сліденко В.М., Шевчук С.П., Замараєва О.В., Лістовщик Л.К. Адаптивне функціонування імпульсних виконавчих органів гірничих машин;

– Ярошенко В.А., Сліденко В.М., Шевчук С.П., Студенець В.П. Потужна дисипація енергії коливань гірничих машин гетерогенними ліофобними системами.

Викладачі та співробітники кафедри, одержали 400 авторських свідоцтв на винаходи і патен­ти.

Серед випускників багато керівників підприємств, об’єднань, міністерств, відомств, відомі вчені та держслужбовці: Б.І. Іващенко – генеральний директор фірми «ГІМЕХ»; В.І. Кот – к.т.н., начальник ВВО «Союзуглеавтоматика», «Союзуглемаш», лауреат Державної премії СРСР; В.В. Махиня – к.т.н., член-кор. АГН України, гене­ральний директор ВО «Олександріявугілля»; А.Г. Смирнов — д.т.н., проф. лауреат Державної премії Литви, О.М. Дубас – головний енергетик ПАТ “Київметробуд”, О.В. Онащенко – головний енергетик ТЗ-7 ПАТ “ Київметробуд ”, Барановський А.В. – начальник відділу УкрНДІпроект, Холод М.А. – начальник відділу ВНІПІТРАНСгаз, Пашин М.П. – начальник відділуУкрНДІгазпроект.

Кілька років працювали за кордоном у вищих навчальних закладах, надаючи допомогу в підготовці національних фахівців, викладачі І.С. Рябенко, В.М. Кононцов (Ал­жир), С.П. Шевчук пройшов наукове стажування у Фінляндії.

Завідувач кафедри доктор технічних наук, професор Шевчук Степан Прокопович закінчив Київський полі­технічний інститут 1972 р.; напрям наукової діяльності – технічне діаг­ностування та надійність гірничих машин; автор 240 наукових праці, 18 винаходів, 4 підручники та монографій; читає дисципліни «Насосні, вентиляторні та пневматичні установки», «Методологія удосконалення електромеханічних систем»; нагороджений знаком « Відмінник освіти України» (1996 р.).

Матеріальну основу кафедри електромеханічного обладнання енергоємних виробництв складають 11 приміщень, з них одна предметна аудиторія, вісім спеціалізованих лабораторій, із них три лабораторії використовуються як комп’ютерні класи.

Кафедрою створений та підтримується веб-сайт, який знаходиться за адресою http://emoev.kpi.ua. На сайті розміщена інформація щодо самої кафедри: історія розвитку, склад викладачів та інформація про них, міжнародна діяльність, наукова діяльність та інше. Також на сайті присутні окремі тематичні розділи, які вміщують важливу інформацію для абітурієнтів, студентів, магістрів та аспірантів.

За 70-річний  період діяльності кафедра створила та постійно оновлює матеріально-технічну базу навчального процесу, а також покращує якісний склад викладачів. Відповідна увага приділяється нуковій діяльності кожного із викладачів та впровадженню їх результатів в навчальний процес в рамках Закону України “ Про вищу освіту” від 01.07.2014 р.