Історія кафедри електромеханічного обладнання енергоємних виробництв розпочинається з 1949 року, коли була створена кафедра гірничої електромеханіки на гірничому факультеті КПІ. Становлення кафедри здійснювалось протягом 1949-1950 років, при цьому велику організаційну роботу провів канд. техн. наук, доц. В.В. Царицин (пізніше д. т. н., професор). Завідувачем кафедри призначено д-ра. техн. наук, проф. Є.Я. Іванченка, провідного фахівця в галузі гірничої механіки. У цей час на кафедрі працюють доц. Г.К. Розкошний, канд. техн. наук, доц. І. П.Філь, а після закінчення аспірантури для роботи на кафедру направлено П.Ф. Рибчинка, В.М. Винославського, до навчального процесу залучаються також провідні фахівці інституту УкрНДІпроект В.І. Байда, П.В. Зурабов, М.П. Ковальчук та ін. Перші наукові зусилля кафедри були спрямовані на створення нових гірничих машин, теорії руйнування гірських порід, вдосконалення електричних мереж гірничих підприємств, створювалася навчальна-лабораторна база спеціальності. Перший випуск гірничих інженерів-електромеханіків відбувся в січні 1951 року.
З перших випускників електромеханіків відомими вченими та провідними спеціалістами, які працюють на освітянській ниві НТУУ "КПІ" і тепер, стали д-р. техн. наук, проф. М.Г. Попович - завідувач кафедри електропривода та автоматизації промислових установок факультету електроенерготехніки та автоматики КЛ І , заслужений працівник вищої школи, лауреат Державної премії УРСР; канд. техн. наук, доц. М.О. Полянський - провідний лектор, учений Інституту енергозбереження та енергоменеджменту. Успішно захистили дисертації та отримали звання професора: В.В. Бирка, О.О. Волков, Ю.О. Кочкарьов, В.Д. Носенко, І.Ф. Огороднійчук, Г.І. Данильчук.
1953 року з кафедри гірничої електромеханіки виділяються кафедри гірничих машин та рудникового транспорту.
